Судді ВАКС та Апеляційної палати ВАКС взяли участь у круглому столі «Антикорупційне правосуддя в Україні 2019–2022»

Події

 У п’ятницю, 9 вересня, голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Олександр Семенников і суддя АП ВАКС Дмитро Михайленко, а також суддя-спікер ВАКС Катерина Сікора та суддя ВАКС Олексій Кравчук, взяли участь у круглому столі «Антикорупційне правосуддя в Україні 2019-2022».

Співмодератором круглого столу виступив голова Апеляційної палати ВАКС Олександр Семенников. Він, зокрема, зауважив, що антикорупційне правосуддя – надзвичайно важлива тема для всього суспільства. «На цьому тижні Вищий антикорупційний суд відзначив своє триріччя, тобто вже три роки в Україні існує окремий суд, який займається розглядом справ, що пов’язані з корупцією та економічними злочинами», – звернув увагу голова АП ВАКС.

Говорячи про практичні аспекти антикорупційного правосуддя, суддя-спікер ВАКС Катерина Сікора та суддя ВАКС Олексій Кравчук розповіли про судочинство воєнного часу. Судді зупинилися на трьох важливих питаннях, з якими доводиться стикатися усім учасникам процесу:
– проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Особливо гостро це питання стоїть саме щодо використання учасниками процесу власних технічних засобів;
– зупинення судового провадження у зв’язку з призовом обвинувачуваного для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 1 ст. 335 КПК України);
– можливість проголошення резолютивної частини вироку в умовах дії воєнного стану після складання та підписання його повного тексту.
 
Про тенденції практики Апеляційної палати ВАКС розповів суддя Дмитро Михайленко, який зупинився на таких аспектах:
– фільтр при внесенні відомостей до ЄРДР. Зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення має бути очевидним, що обставини, викладені в ньому, свідчать, що існує ймовірність вчинення кримінального правопорушення;
– судовий контроль за повідомленням про підозру передбачає перевірку, зокрема, наявності достатності доказів для підозри;
– рівень обґрунтованості підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного;
– звернення частини застави в дохід держави (ч. 8 ст. 182 КПК);
– можливість та критерії визнання доказів недопустимими на стадії досудового розслідування;
– непряма провокація та її критерії;
– визначення вимагання неправомірної вигоди за зловживання впливом;
– звільнення від відбування покарання з випробуванням за корупційний злочин на підставі угоди;
– арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання не повинен зачіпати майнових прав іншого з подружжя підозрюваного;
– критерії допустимої активності прокурора на досудовому розслідуванні.
 
Крім того, Дмитро Михайленко зупинився на питанні допустимості доказів, при їх отриманні з порушенням встановленого КПК порядку проведення процесуальних дій.

У заході також взяли участь міністр юстиції України Денис Малюська, голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС)  Станіслав Кравченко та секретар Першої палати ККС ВС Наталія Антонюк, голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко, т.в.п. директора Національного антикорупційного бюро України Гізо Углава, голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков, керівник Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Олена Кроловецька, керівник Управління забезпечення реалізації санкцій Департаменту санкційної політики Мінюсту Карина Ільченко, а також керуючі партнери юридичних фірм.

Круглий стіл організований видавництвом «Юридична практика», його відеозапис доступний за посиланням

Залишайтесь в курсi новин

Перейти до вмісту