Про стан протидії корупції в Україні й вектори подальшого розвитку антикорупційного судочинства та підсумки чотирьох років процесуальної діяльності спеціалізованого суду з розгляду справ щодо корупційних правопорушень «Юридичній практиці» розповів Олександр Семенников, Голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
— Як ВАКС, зокрема Апеляційна палата, долає виклики воєнного часу? Які це власне виклики?
— Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду продовжує працювати в штатному режимі. Якщо в перші тижні повномасштабного вторгнення і були певні складнощі з проведенням судових засідань, то зараз завдяки ЗСУ відсутні будь-які фактори, які б могли завадити безперебійному здійсненню судочинства. Разом з тим, існують об’єктивні чинники, що впливають на можливість дотримання розумних строків у кримінальному провадженні — розгляд низки справ, які перебувають на стадії апеляційного перегляду, наразі є зупиненим у зв’язку з мобілізацією обвинувачених. Цей тимчасовий захід запроваджений законодавцем з огляду на відсутність у мобілізованих осіб можливості брати участь у судовому засіданні.
— Що можете віднести до основних здобутків суду за 4 роки його функціонування?
— Найголовніше — це напрацьована практика за окремими напрямами застосування як матеріального, так і процесуального права. Підходи Апеляційної палати ВАКС в багатьох випадках підтверджені Верховним Судом і застосовуються іншими місцевими судами при здійсненні правосуддя. Разом з тим, певні інститути кримінального і кримінального процесуального права потребують або додаткового врегулювання на законодавчому рівні, або тлумачення вищою судовою інстанцією (зокрема, розмежування ст. 191 та ст. 364 КК України, варіативність обчислення строку досудового розслідування тощо).
Крім того, Апеляційна палата вкрай відповідально підходить до дослідження матеріалів справ, адже попри суспільний запит на призначення винуватим особам реальної міри покарання у виді позбавлення волі, ми можемо говорити про досить високий рівень виправдувальних вироків — близько 10%. Для порівняння — в інших місцевих судах цей показник становить менш одного відсотка.
Прикметно, що попри епідемію COVID, повномасштабне військове вторгнення та збільшення навантаження з огляду на розширення юрисдикції (справи про визнання активів необґрунтованими та так звані санкційні справи) Апеляційна палата ні на день не припинила своєї процесуальної діяльності та гідно витримала всі виклики.
— На які КРІ орієнтовані судді АП ВАКС? Чи має значення показник «посадок»?
— Почну з другої частини питання. Я волів би не застосовувати термін «посадки», чинний закон оперує поняттям «призначення покарання у виді позбавлення волі». З огляду на кількість схожих питань припускаю, що цей показник важливий для суспільства, адже, на жаль, саме так багато хто звик вимірювати ефективність судової установи. Особисто мені шкода, що у суспільстві все ще існує хибна думка, що «невинуваті у суд не потрапляють».
Що ж до показників, то беззаперечно важливою є кількість розглянутих апеляційних скарг на судові рішення у будь-якому виді судочинства — кримінальному, цивільному або адміністративному. Тішить, що попри війну та багато інших факторів цей — четвертий рік процесуальної діяльності став одним з найбільш ефективних для Апеляційної палати: в апеляційному порядку переглянуто 33 вироки, 6 рішень у справах про «цивільну конфіскацію», а також 7 рішень у санкційних справах.
У середньому апеляційний перегляд судового рішення у кримінальному провадженні триває 21 день. Найбільше часу зазвичай займає перегляд справ щодо визнання активів необґрунтованими та стягнення їх в дохід держави у межах цивільного судочинства (так звана цивільна конфіскація).
— Яка із розглянутих справ для Вас особисто була найскладнішою?
—Зауважу, що кожна кримінальна справа, яка потрапляє у суд, є унікальною, адже йдеться про долю людини. Якщо говорити про справи, що перебувають у провадженні Апеляційної палати, то їх специфіка окреслена суб’єктним складом (посадовці, прокурори, судді, керівники державних підприємств тощо) і розміром предмету злочину (збитків, спричинених злочином) за версією сторони обвинувачення. Варто зауважити, що здебільшого оскаржуються в апеляційному порядку майже всі вироки, постановлені ВАКС як судом першої інстанції, і переважна кількість рішень, ухвалених під час досудового розслідування. Разом з тим, склад палати налічує 11 суддів, що в 2,5 рази менше за кількість суддів ВАКС. Відтак, на моє переконання, немає складних справ, є лише ті, що виділяються кількістю учасників кримінального провадження та обсягом матеріалів, які потребують дослідження.
— Розкажіть, будь ласка, про практику в санкційних провадженнях.
— Минулого року, коли Україна зазнала безпрецедентної військової агресії, законодавець відніс до підсудності ВАКС справи про застосування санкції, передбаченої п. 1 -1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції».
На моє переконання, суд довів свою ефективність та незалежність у справах, пов’язаних з топкорупцією, тому не дивно, що для розгляду таких складних санкційних справ як стягнення активів обрано саме ВАКС.
З часу набрання чинності цими нормами суд першої інстанції ухвалив 26 рішень, з яких в Апеляційну палату ВАКС оскаржено лише 8. У 3 санкційних справах задоволені апеляційні скарги Мін’юсту щодо збільшення кількості активів, до яких застосовувалася санкція, в 1 випадку — кількість активів зменшена. Варто зауважити, що постанови палати не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду, а отже є остаточними й обов’язковими до виконання.
— Як Ви загалом оцінюєте стан боротьби з корупцією в Україні? Та внесок ВАКС, зокрема?
— На жаль, ВАКС дотепер ще багато хто вважає частиною антикорупційної тріади і ототожнює з судом, створеним для боротьби з корупцією. Разом з тим, виявлення, протидія та боротьба з корупцією належить до повноважень НАБУ, САП та інших установ. ВАКС — це перш за все орган правосуддя, а отже судді розглядають виключно ті матеріали, що надані сторонами кримінального провадження, та позбавлений можливості самостійно виявляти ті чи інші кримінальні правопорушення, здійснювати досудове розслідування. Тобто, суд є незалежним арбітром у питаннях, пов’язаних зі здійсненням кримінального судочинства, з тим, щоб кожна винна особа зазнала покарання, а кожна невинувата — не була піддана неправомірному примусу.
Щодо результатів Апеляційної палати, то за 4 роки ми розглянули апеляційні скарги на 81 вирок (з них 9 вироків місцевих судів першої інстанції, ухвалених до початку діяльності ВАКС). Водночас за той самий період до створення ВАКС у цій категорії справ судами загальної юрисдикції ухвалено трохи більше за 30 вироків, у зв’язку з чим можна стверджувати, що результативність розгляду справ щодо корупційних злочинів з появою суду зросла мінімум у двічі.
До моїх повноважень як судді та голови Апеляційної палати не входить коментування успішності боротьби з корупцією, позаяк суд розмовляє виключно мовою судових рішень і здійснює це у розрізі оцінки якості поданих до нього матеріалів. Найліпше про здійснення судочинства незалежним та неупередженим судом свідчить те, що ВАКС приймає рішення, в тому числі виправдувальні вироки, незважаючи на будь-які анонси, публікації у ЗМІ та суспільні чи інші очікування.
— Чи змінилися «палітра» корупційних злочинів за час війни? В яких сегментах корупції стало більше?
— На мою думку, переважна кількість кримінальних проваджень, порушених під час повномасштабної війни, потрапить до суду для розгляду по суті пред’явленого обвинувачення не раніше наступного року. Відповідно, Апеляційна палата зможе надати оцінку лише за наслідками перегляду судових рішень, ухвалених ВАКС як судом першої інстанції. До набрання вироком законної сили слід утримуватись від окреслення певної діяльності як корупційної і визначення конкретної особи як злочинця. Однак вже зараз можна констатувати існування низки кримінальних проваджень, порушених за фактами зловживань у сфері державних закупівель та отримання гуманітарної допомоги, досудове розслідування у яких можливо закінчиться надходженням від САП відповідних обвинувальних актів.
— В чому Ви вбачаєте ресурс та потенціал подальшого розвитку антикорупційного судочинства?
— Слід виділити зовнішні та внутрішні фактори. Цей поділ є вельми умовним, тим не менш, до зовнішніх належить ефективність роботи правоохоронних органів, зокрема органів досудового розслідування, якість збирання доказів, логічність і послідовність представлення доказів в суді сторонами кримінального провадження, процесуальна поведінка сторін тощо. Від цих чинників залежить раціональне витрачання процесуального часу та ухвалення судового рішення у розумні строки. Також певні складнощі у здійснення правосуддя вносить воєнний стан.
Що ж до внутрішніх факторів — слід зазначити про проблеми у кадровому та матеріальному забезпеченні Апеляційної палати, в якій з першого дня працює 11 суддів замість визначених 12. Невирішеним дотепер залишається питання забезпечення постійним приміщенням, яке б відповідало встановленим вимогам, що впливає не тільки на забезпечення прав учасників процесу, а й на кадрове забезпечення і навантаження на Управління з організаційного забезпечення палати через неможливість розміщення робочих місць працівників, в тому числі заповнення вакантних посад за штатним розкладом. Також необхідно вже говорити і про складнощі у можливості реалізації закладених законодавцем автономій Апеляційної палати як суду апеляційної інстанції у складі вищого спеціалізованого суду.
Разом з тим, попри зазначене, якість здійснення правосуддя Апеляційною палатою ВАКС залишається високою, адже жоден з чинників не може вплинути на професійні якості суддів, поява ж нових категорій справ дозволяє напрацьовувати судову практику, яка впливає на розвиток не лише антикорупційного судочинства, а й системи правосуддя в цілому.
(Бесіду вів Олексій Насадюк, «Юридична практика»)